8 Травня екоспільнота відзначає Всесвітній день мігруючих птахів.

А чи знаєте ви, що:

• Деякі птахи здійснюють свої перельоти наодинці, але більшість з них роблять це у зграї.
• Більшість перелітних птахів летять тільки вночі, інші (хижі птахи, лелеки, жайворонки, ластівки, стрижі, журавлі, фламінго, дрозди) – тільки вдень, а деякі здатні летіти цілодобово, зрідка відпочиваючи(качки, кулики, гуси).
• Птахи повертаються з зимівлі набагато швидше, підтримуючи високу швидкість польоту, ніж при польоті в теплі краї.
• Переліт птахів триває близько 1-2 місяців.
• Гуси при сезонних міграціях можуть підніматися на висоту понад 9 кілометрів, а це більше ніж висота найвищої точки нашої планети – гори Еверест.
• Найбільші відстані зазвичай долають мігруючі буревісники. Інколи за рік вони долають до 25 тисяч кілометрів. Друге місце посідають крачки – до 22 тисяч кілометрів.
• Більшість птахів перед перельотом активно набирають вагу, оскільки запаси жиру вони використовують потім в якості пального.
• Протягом свого життя деякі види птахів долають відстань від 300 до 350 тисяч кілометрів, що дорівнює відстані від Землі до Місяця.
• Стриж, або як ще його називають серпокрилець, є одним з найпрудкіших мігруючих птахів. В польоті він може розвивати швидкість до 160 км/год. Качки, наприклад, летять зі швидкістю 100 – 110 км/год.
• Причина, по якій пернаті не залишаються в теплих краях назавжди, а повертаються назад, схоже, є досить прозаїчною – їжа. Коли запаси їжі вичерпуються, вони збираються назад, і летять туди, де її буде вдосталь.
• Пінгвіни теж належать до числа мігруючих птахів. Але оскільки вони не вміють літати, свої подорожі вони здійснюють вплав.
• Мігруючі птахи орієнтуються по сонцю, зорям і магнітному полю Землі.
• Інколи птахи одного і того ж виду з наближенням зими ведуть себе по-різному: одні летять в теплі краї, а інші залишаються зимувати. Це стосується, наприклад, голубих сойок.