Здавна відомо, що ліс – це легені планети. Саме тому ведення лісового господарства в Україні здійснюється за принципами безперервного, невиснажливого користування ним. Та, на жаль, у громадськості складається викривлене враження щодо реального стану справ у цій сфері  через брак правдивої і доступної інформації правомірності вирубки лісу.

 Щорічно, а то і щомісячно від громадян надходять анонімні скарги: це дзвінки на гарячу лінію, листи в Міністерство АПК, прокуратуру, екологію і т.д.., на які, згідно законодавства, повинні реагувати відповідні органи, а це – неплановані перевірки ведення лісового господарства на підприємстві, за якими стоїть відрив від роботи майстра лісу, в обов’язки якого входить патрулювання лісу від пожеж, незаконних рубок, контроль за якістю проведення лісогосподарських заходів і т.д.., щонайменше одного спеціаліста з адміністрації підприємства, спеціаліста з обласного управління, голову сільської ради та представника контролюючого органу, а то і не одного. Використання автотранспорту, а ПММ коштує не дешево (та й лісгосп розташований на 5-ти адміністративних районах - протяжність лісгоспу з півночі на південь складає близько 215км ), зумовлює значні матеріальні витрати.

Так, з метою запобігання та попередження випадків отаких звернень, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець звернувся до представників районних рад  як до людей, які представляють інтереси населення на місцях. Юрій Віталійович наголосив, що всі лісогосподарські заходи (в тому числі рубки), які проводяться в лісах підприємства, - це не є примха директора лісгоспу чи головного лісничого або лісничого лісництва, як складається  враження у громадськості. Кожен захід в лісі  запроектований не «лісниками», а спеціалістами Українського державного проектного лісовпорядного об’єднання «Укрдержліспроект», яке планує рубки на десять років вперед, а також контролює їх виконання.

В лісовому господарстві це не простий оборот заходів, на відміну від сільського господарства, він значно триваліший, можна сказати «віковий», де збір врожаю настає по стиглості насаджень (наприклад, осика - 41рік, береза – 61рік, сосна – 81рік, дуб – 101рік). Щоб дійти до цього вікового бар’єру стиглості, лісогосподарськими підприємствами проводиться ряд певних робіт, при яких помилка не можлива, так як в подальшому ми хочемо отримати повноцінне високотоварне насадження.

Коротко Юрій Віталійович охарактеризував це так:

Весь круговий цикл починається зі збору лісового насіння (наприклад, в 2014 році було заготовлено і перероблено 7575кг, витрати понесли на суму 70тис. грн..), що було висіяне в лісові розсадники та теплиці, за якими потрібно доглядати на протязі року (прополка, обробка фунгіцидами і т.д.). Із такого насіння кожен рік вирощується близько 2млн. сіянців та саджанців для створення лісових культур на суцільних зрубах (таких лісових культур за минулий рік було створено 198га, на що витрачено близько 0,5 млн. грн.). У подальшому за цими лісовими культурами потрібен кожен рік ряд доглядів, щоб виростити високопродуктивне, товарне стигле насадження (щонайменше в рік лісгосп на такі заходи  несе близько 490тис.грн. витрат, не отримуючи від цього продукції).

І це далеко не всі роботи, які щороку проводить лісогосподарське підприємство по вирощуванню лісових насаджень. Це і огороджування лісових культур від потрав (об’їдання) дикими тваринами, і обробка гербіцидами від небажаної рослинності ну і т.д.. 

Кожної весни і щоосені в результаті бездумного спалювання населенням сухої рослинності, працівники лісової охорони день і ніч задіяні на гасінні пожеж, щоб не допустити пошкодження лісових насаджень. І ось такі великомасштабні пали, які не реально зупинити, заходять в ліс і спричиняють пошкодження насадження, що втрачає свою біологічну цінність і потребує суцільних санітарних рубок. А потім в населення виникають питання «Чого лісники рубають ліс біля населеного пункту?».

І це не весь перелік проблемних питань, із якими зустрічаються кожного дня працівники лісгоспу.

Тож хотілося б коротко висвітлити основні аспекти правомірності проведення рубок у лісах:

1. Всі види рубок запроектовані «Укрдержліспроект» про який згадувалося раніше.
2. Ці всі рубки «лімітовані», їхні межі не можна перевищувати. Вони погоджені і затверджені міністерством екології та природних ресурсів України.

      Наведемо невеликий приклад:

Загальний середній річний приріст деревини по лісгоспу складає 4,1 м3/га, а вкрита лісом площа лісгоспу - 40198га. Перемножимо ці дві цифри і отримаємо річний приріст деревини по лісгоспу - 164800 м3. Розрахункова лісосіка, межу якої не можна перевищувати, складає 54680м3, а  це всього 33% від загального приросту деревини в рік.

3. На всі незаплановані рубки, які потребують негайного проведення протягом року (санітарні вибіркові, суцільні), та виникли в результаті впливу кліматичних умов, стихійних явищ, пожеж, складаються акти обстежень комісією в склад якої входять:

• спеціалісти лісозахисного підприємства «Київлісозахист»;
• представники екології;
• представники обласних управлінь.

Та чи інша ділянка обстежується і тільки тоді надається дозвіл на проведення рубки.

4. І це ще не все. На кожен вид рубки видається «дозвіл» - лісорубний квиток, який реєструється в обласному дозвільному центрі та попередньо перевіряється спеціалістами обласного управління лісового та мисливського господарства та іншими контролюючими органами.

Ці всі вищезгадані складові є невід’ємними, без них не можливе проведення жодної рубки.

Ще одним незаперечним фактом є важлива фінансова роль лісгоспу при формуванні місцевого бюджету, адже кожного року за спеціальне користання лісовими ресурсами (а це рубки головного користування «суцільні», проміжного користування «вибіркові») лісгоспом відраховується попенева плата, простіше кажучи, «податок» (це такий податок, якого не платить жодна галузь держави). За рік він складає 2,5 млн. грн. Окрім того лісгосп сплачує податок на доходи фізичних осіб - 1,5млн.грн., плату за землю 50 тис.грн., єдиний соціальний внесок 4млн.грн., що разом складає 10,5млн.грн.

Тож своїми діями (скаргами і т.д.)населення дискредитує лісгосп і виставляє перед суспільством як державне підприємство, що не виконує свої обов’язки в цій галузі, не маючи не це ніяких конкретних фактів і стверджень, не розуміючи подальших наслідків.

Такі дії можуть призвести до обурення суспільства. В результаті можемо отримати приватизацію підприємства, а це за собою тягне втрачені робочі місця, втрату сплати до бюджетів, а саме головне, приватнику не потрібне буде відновлення лісу так, як державному лісгоспу, адже воно збиткове. І тоді це буде не 33% від можливої заготівлі деревини, а всі 100%.

Ось тоді обурення зростуть, але не буде на кого скаржитися, адже ліси стануть приватними.