Своє професійне свято – День працівників лісу - нещодавно відсвяткували працівники ДП «Ніжинське лісове господарство». На сьогодні тут працюють понад 230 чоловіків і жінок. Свою діяльність підприємство здійснює на території шести районів Чернігівщини: Куликівського, Бобровицького, Ніжинського, Менського, Козелецького та Носівського. А головним завданням ставить збереження й відновлення лісу, забезпечення населення цінним ресурсом – деревиною.

• Збір стиглого лісу – це як збір врожаю у сільському господарстві. Якщо вчасно не прибрати пшеницю чи картоплю, вони зіпсуються. Те ж саме і з деревиною. Обов’язково ті місця, де пройшли рубки, ми стовідсотково заліснюємо, а це близько 200-225 га щороку, - говорить головний лісничий підприємства Володимир Костирко. – Цей процес називається лісовідновленням. Посадковим матеріалом ми забезпечені навіть надміру, тому маємо змогу заліснювати й більше територій. Так, наприклад, ті ділянки, де раніше були поля, можна було б зробити чудовим лісом, але, на жаль, не завжди маємо на це право. Будемо працювати з ОТГ, аби ці питання вирішувати.
• До речі, чи вдається знайти спільну мову з об’єднаними громадами?
• Звичайно! Нещодавно проводили прес-конференцію, запросили голів ОТГ, показали, чим займається наше лісове господарство буквально «від насінини до паркетини», а саме: як заготовляємо насіння, як його висаджуємо, як доглядаємо сіянці, саджанці, як вони перетворюються у великий здоровий ліс. До слова, придбали новітній комплекс по переробці насіння, з його допомогою отримуємо не просто якісний садивний матеріал, а ще й дотримуємося районування (якщо, наприклад, шишки взяті із Коляжинського лісництва, то здобуте насіння повернеться у цей же район).
• А що можете сказати про стан лісів на території вашого господарства, він покращується чи погіршується?
• Напевно, останнім часом ви бачили й чули із ЗМІ, була інформація про всихання дерев і пошкодження жуком-короїдом. На сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, масового розповсюдження цього шкідника нема. Але є й інші проблеми, наприклад, з потравами. У цій ситуації ми також приймаємо міри, культури огороджуємо або обробляємо приріст спеціальними речовинами, для рослин нешкідливими, а для тварин – несмачними.
• Ви згадали про повідомлення в ЗМІ. Чи достатньо вони приділяють уваги роботі лісівників?
• Мені здається, що від ЗМІ уваги ми отримуємо іноді навіть більше, ніж, потребуємо. Як і в кожній галузі, у нас є свої нюанси роботи, з якими потрібно розбиратися глибше й довше, ніж це роблять деякі «любителі природи». Як приклад наведу ті ж самі рубки. Якщо дерево досягло свого віку, його потрібно прибрати і використати як цінний екологічно-чистий матеріал. Якщо ж його залишити, воно згодом втратить свою сировинну якість і вже буде непридатним для переробки. Саме тому ми та взагалі наше суспільство як дбайливі господарі маємо збирати врожай вчасно і користуватися ним, не забуваючи про основне – стовідсотково заліснювати зруби!
• Напевно, це все ж свідчить про те, що люди в нас небайдужі. До речі, чи змінилося ставлення пересічних громадян до лісу? Бо раніше і сміття залишали, і вогнища розпалювали.
• Насправді ця проблема стояла дуже гостро, але ми почали активніше працювати, роз’яснювати, створювати місця відпочинку і тим самим вчити людей культурно відпочивати і поважати природу. Проводимо різноманітні акції, запрошуємо небайдужих разом з нами садити парки, ліс, облагороджувати територію у селах та містах, де живемо. Активно працюємо з дітками, за допомогою різноманітних конкурсів долучаємо їх до природи та лісу. Тож можу впевнено сказати, що ситуація справді покращилася, сміття поменшало. Окрім того, у нас є лісова охорона, яка цілодобово контролює ситуацію, моніторить стан лісів.
• Тож як вважаєте, в найближчі роки не втратимо лісове багатство Чернігівщини?
• Якщо ліси заберуть у державних підприємств, а такі розмови час від часу ведуться, то можемо втратити ліси назавжди. Адже саме завдяки кропіткій праці лісівників зелені масиви і доглядаються, і відновлюються. Зараз ми застосовуємо новітні технології, збираємо найкращий посадковий матеріал. Для того, щоб отримати цінний матеріал, треба 61 рік – для берези, 81 – для сосни і 101 - для дуба. Але все йде до того, аби ліси приватизувати чи передати в концесію. Вважаю, цього не можна робити! В фінансовому плані догляд, відновлення та насадження дерев – потребують набагато більше коштів, ніж прибуток від продажу деревини, який може привабити підприємця. Він зараз вирубає ліс й отримає гроші. Але що буде далі? На законодавчому рівні у нас приймалися й приймаються, на жаль, недалекоглядні закони, які шкодять лісовому господарству. Зараз нам сильно підвищили податки. Держава має ще попрацювати над реформою в цій галузі. Але можу вас запевнити, ліси області не покинуті напризволяще, ми їх доглядаємо, відновлюємо й зберігаємо.

Вікторія Сидорова